27.06 – 12.07 відбулася Оаза Дітей Божих ІІ ступеня в м. Долина

оаза Долина 2013

27 червня  по 12  липня відбулася 15-денна Оаза Дітей Божих в Долині, в якій взяло участь 32 дітей з Львівської архидієцезії.

Головним організатором Оази Дітей Божих був о. Мирослав Заяць, модератор Руху Світло-Життя у Львівській архидієцезії, провадив реколекції кс. Назар Білик, Диякон Львівської духовної семінарії  Микола Біскуп, сестра Кароліна Баран  і 6 аніматорів: Максим Седунов, Юлія Глоговська,Мар’юш Гібала, Евеліна Здзьобек, Кароліна Кавчук ,Ірина Ткачук.Кожен з аніматорів мав свою групу дітей, якою опікувався протягом усіх реколекцій. Протягом 15 днів ми розважали 3 частини Розарія – радісну, скорбну і славну, по одній таємниці в день. Кожний наш новий день розпочинався ранковою молитвою, яку проводили по черзі отці та аніматори. Не обходилось і без ранкової зарядки, яка допомагала усім прокинутись.  Після смачного сніданку розпичаналась школа співу на якій  дітки вчилися нової пісні дня, а також готували Літургію.   На зустрічі в групах розважали таємницю дня та мали змогу поспілкуватись на цікаві теми. Всі могли  відкритись для свого ближнього,  а в особливий спосіб для Бога.  Перед Службою д. Микола проводив школу літургії, де діти вчилися правильної постави під час Літургії. Після обіду була подорож відкритих очей   та трохи вільного часу. Кожного дня мандрували, милувалися мальовничими краєвидами, грали у футбол, брали участь у хресній дорозі, відкривали свої таланти.    Звичайно був час і на розмову з Богом виставлення присвятих дарів, медитації з Святим Письмом молитви у дусі Тезе. Після вечері учасники мали веселий вечір, де проводилися різні забави, конкурси, інтеграційні танці. Під час скорбних днів веселого вечора не було, тому після вечері ми йшли до храму, де відбувалась адорація чи хресна дорога відповідно до таємниці Розарія.  Це був чудовий та водночас важкий час, де кожен відкривався по іншому, хтось знайшов нових друзів, хтось радів зустрічі з тими кого знав, а хтось просто знайшов себе серед буденності та шуму. Сльози на очах дітей після закінчення Оази найбільше щастя для аніматорів та отців.   Це час який залишиться у серцях кожного, діти дякують  за пережиті дні та з нетерпінням чекають наступної зустрічі.

Ірина Ткачук.

Поділитись з друзями:

Підписатись:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *